ВІДШАРО́ВАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти 1.
ВІДШАРО́ВАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти2; // у знач. прикм. В кухні.. стояла новісінька балія і біля неї відшароване відро з літеплом (Сенч., Опов., 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 663.