ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відшкодува́ти. Конфіскація означає відчуження власності без відшкодування (Ленін, 6, 1949, 385); У ході розширеного відтворення [матеріальних благ] відбувається не тільки постійне і безперервне відшкодування витрачених засобів виробництва, а й зростаюче створення.. засобів і предметів праці (Наука.., 8, 1959, 6).
2. Те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати. Радний Корч мав дістати відшкодування воєнне найдальше за місяць (Стеф., I, 1949, 211); До вартості валової продукції галузей і культур слід включати й грошові відшкодування за загиблі посіви і загиблих тварин (Колг. Укр., 3, 1957, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 664.