ВІДШМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Розпустити, розв’язати (зашморг, петлю тощо). Онися одшморгнула ремінця, висипала карбованці (Н.-Лев., III, 1956, 170); — Стиснули тобі петлю на шиї,.. а потім трохи відшморгнули її (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 665.