ВІЗИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Відвідувати кого-небудь, робити візит. Пані Штейн-мільх їздила візитувати знайомих (Л. Янов., І, 1959, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 668.