ВІ́ЛЬГІСНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до ві́льгість. З бункера вже чути вільгісний терпкий запах молодого вина (Гончар, Новели, 1954, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 673.