ВІНКОПЛЕ́ТИНИ, ив, мн. Обряд плетіння вінків для нареченої та нареченого в четвер перед весільною неділею, що супроводжується піснями. У більшості сіл на Львівщині широко поширений цікавий звичай — вінкоплетини (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 677.