Що oзначає слово - "вірчий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВІ́РЧИЙ, а, е. Який свідчить про доручення комусь чого-небудь. [Бжостовський:] Завтра ж їду сам до Носівки, а поки потурбуйтеся повернути мені мого вірчого листа на управління справами — зараз же (Коч., І, 1956, 65).

Ві́рчі гра́моти — документи, які засвідчують призначення певної особи дипломатичним представником у якій-небудь державі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 682.