ВІТРОВІДПІ́РНИЙ, а, е, рідко. Який чинить опір вітрові. Лани — обводнені, обслонені навкруг Вітровідпірними щитами лісосмуг (Вирган, В розп. літа, 1959, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 688.