ВІТРОМІ́РНИЙ, а, е. Признач. для вимірювання сили вітру. Сила вітру визначається з допомогою вітромірної дошки, прикріпленої до флюгера (Фіз. геогр., 5, 1956, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 689.