ВІ́ШКА, и, ж. Зменш. до ві́ха 1. Для правильної розбивки поля на загінки і прямолінійного проведення перших борозен треба користуватися вішками (Механ. і електриф.., 1953, 21); І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (Гончар, Тронка, 1963, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 692.