ГАБАРИ́Т, у, ч.
1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). Підфарники застосовують для позначення габариту автомобіля на стоянці у нічний час (Підручник шофера.., 1960, 175); // Розмір чого-небудь. Якось ливарний цех дістав замовлення виготовити.. деякі деталі великого габариту (Рад. Укр., 15.IV 1959, 2); Значне збільшення ваги й габаритів причіпних машин.. знижує економічний ефект застосування їх у виробництві! (Наука.., 5, 1956, 10); У картини "Влітку" [А. Пластова] завеликий розмір. Вона, безперечно, виграла б при меншому габариті (Довж., III, 1960, 104).
∆ Габари́т рухо́мого скла́ду — обрис тепловоза, навантаженого вагона тощо; Габари́т набли́ження спору́д — простір уздовж залізничної колії, на якому немає споруд.
2. перев. мн., перен., ірон. Про комплекцію людини. — Бідна попадя, на що вже була огрядних габаритів женщина [жінка], і та.. на.. радикуліт якийсь усе жалувалась (Збан., Єдина, 1959, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 7.