ГАГА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією. — Сумно, справді, стояти так і слухати гагакання дяків (Мирний, IV, 1955, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 9.