ГАДЮ́ЧИН, а, е. Належний гадюці (у 1 знач.). Ота нора, гадючина домівка (Фр., XI, 1952, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 11.
Що oзначає слово - "гадючин"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.