ГА́ЙСТЕР, тра, ч., діал. Чорногуз, лелека. Чи гайстер то, чи то баклан Далеко чорнів? (Морд., І, 1958, 522); * У порівн. Здавалося, ось-ось він [Білий] здійметься й полетить через степ, як гайстер, виставляючи вперед свій довгий ніс (Григ., Вибр., 1959, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 17.