ГАЛУ́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. Насичувати галуном (див. галу́н2) або змочувати в його розчині. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 22.