ГАЛУ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галу́шка. Зібрала Кулина саме череп’я і постановила обідати:.. локшина у молоці, галушечки на яєчках (Кв.-Осн., II, 1956, 478); — Пождіть трохи, діточки, я зараз галушечок зварю, — кидається [Одарка] до сонних дітей (Мирний, III, 1954, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 22.