ГА́НКИ, ів, мн., рідко. Те саме, що га́нок. Сидить [Тетяна], схилившись на шкільних ганках (Вас., II, 1959, 93); Повела [Яресьчиха] його до цяцькованих ган-ків (Гончар, Таврія.., 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 26.