Ганібний, а, е.
1) = Ганебний.
2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. І. 96).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 271.
Що oзначає слово - "ганібний"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.