ГАПТУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. гаптува́ти.
2. Вишивка шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками різного гатунку. Над шахом несли багатий зонт з пришпиленими до нього китицями, торочками, з шматками золотого гаптування на оксамиті (Моє життя в мист., 1955, 32); * У порівн. Коли ж Кирило вступив у ліс,.. над головою химерно корчились гілки.., а маленькі галузки, пучечки соснових гілок — стелились на небі, як дороге гаптування по блакитному шовку (Коцюб., II, 1955, 211); // Вишита золотими або срібними нитками річ. [Принцеса:] Навіщо прясти!.. Та й нащо ткати? Он їх, цілі стоси тканин, мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. (Л. Укр., II, 1951, 191); Далі йшла ще просторіша світлиця, стіни якої прикрашали безліч фотографій, облямованих вишиваними рушниками та узорчастим гаптуванням (Жур., До них іде.., 1952, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 28.