ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. — Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (Стельмах, Хліб.., 1959, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 31.