ГАРМА́НИТИ, ню, ниш і ГАРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Молотити, тягаючи кіньми або волами коток чи колодку. Колгоспники поспішали скористатись погодою. У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Баш, Надія, 1960, 24); Надворі наймит гарманував пшеницю, тягаючи колами, колодку чи вал по розкиданих.. снопах (Н.-Лев., II, 1956, 250); Цілими днями з Наталкою старий гарманує хліб на току (Гончар, Таврія.., 1957, 628).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 32.