ГВИНТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до гвинт 1; // В якому основною деталлю є гвинт (у 1 знач.). Гвинтова передача широко використовується в машинах для перетворення обертального руху гвинта в поступальний рух гайки (Токарна справа.., 1957, 15); У кутку стояв гвинтовий верстат для зшивання (Донч., V, 1957, 444).
2. Те саме, що гвинтоподі́бний. За дверима, в кам’яній стіні — ніша, в ній гвинтові сходи (Ю. Янов., IV, 1959, 214).
3. Який працює з допомогою гвинта (у 2 анач.). В короткий строк розроблено проекти будівництва пасажирських озерно-річкових гвинтових теплоходів (Наука.., 9, 1956, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 44.