ГВИНТІ́ВКА, и, ж. Рушниця, в стволі якої є гвинтова різьба. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї. Гвинтівок, фузій без пружин (Котл., І, 1952, 188); Біля мене стояли якісь люди, озброєні гвинтівками, автоматами (Сміл., Сашко, 1957, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 44.