ГЕРГЕ́ПА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Велика незграбна людина. Мар’яна хотіла була навздогін обізвати сестру гергепою, та стрималась (Вирган, В розп. літа, 1959, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.