ГЕСТА́ПО, невідм., с. Державна таємна поліція у фашистській Німеччині, яка здійснювала масовий кривавий терор проти антифашистів. Кожна сім’я була поставлена під контроль, кожний крок був занесений у список гестапо (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 61); Переді мною постали образи киян, що гинули в катівнях гестапо (Жур., Звич. турботи, 1960, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.