ГЕ́ЦАТИ і рідко ГИ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Підстрибувати, підскакувати. Онися вхопилась обома руками за полудрабки й гецала на возі, наче козачка танцювала (Н.-Лев., III, 1956, 204); Галина гицала на стільці і по-дитячому нівечила свою мову (Коп., Вибр., 1953, 41).
2. Підкидати вгору. Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір’ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Янов., IV, 1959, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 59.