ГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ги́кати. За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня (Гончар, Таврія.., 1957, 649).
ГИКА́ННЯ, ІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гика́ти, іка́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 61.