Гиль! меж. = Гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. ХС. ІІІ. 61. Гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 283.