ГИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ги́ркати. Він заглибився в свої ієрогліфічні картки і не звертав жодної уваги на.. гиркання господаря й притишене щебетання його дружини (Досв., Вибр., 1959, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 62.