ГЛЕ́ТЧЕР, а, ч., геол. Скупчення на земній поверхні (в горах та приполярних районах) великих мас льоду, який рухається під впливом власної ваги; льодовик. Дід впливом тиску лід починає сповзати по схилах і утворює глетчер, або льодовик (Курс заг. геол., 1947, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 81.