ГЛИСТУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на глиста; // у знач. ім. глистува́тий, того, ч. Той, хто схожий на глиста. — Чого сидів біля Преображенського той глистуватий з люлькою? (Ле, Міжгір’я, 1953, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 85.