ГНИЛИ́ЗНА, и, ж. Те саме, що гниль. Жовті, місцями вже почорнілі листки каштанів і кленів пахли гнилизною (Собко, Граніт, 1937, 210); В кількох місцях статті [«Поет зради»] він робить натяки на гнилизну, розклад, зрадницькі вчинки серед панівних верств сучасного Франкові польського суспільства (Рад. літ-во, 18, 1955, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 93.