ГНОЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до гній 2. Щоб мати вдосталь добрив, треба правильно організовувати гнойове господарство (Рад. Укр., 9.XII 1956, 1); Ліквідація гнойових і кормових проходів збільшує корисну площу приміщення [ферми] на 30 — 40 процентів (Колг. Укр., 4, 1959, 34); // У який внесено гній; угноєний. Коли грибниця добре розростеться в товщі гнойового грунту, останній зверху засипають на 3 — 5 см шаром дернової землі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 107).
∆ Гнойови́й жук-те саме, що гнойови́к. — Тут тільки гнойовим жукам подобається. Он погляньте, скільки для них добра (Руд., Остання шабля, 1959, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 97.