ГНОЯ́КА, и, ж., зневажл. Те саме, що гній. Далі скинув [парубок] чобіт, .. одкинув ще якусь ганчірочку в гнояці (Тесл., Вибр., 1950, 47); — Знову підеш, Ганно, по хуторах, у гнояці бабратись, кожен буде тобою руки потирати… Насточортіло (Гончар, Таврія.., 1957, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 98.