ГНОЄСХО́ВИЩЕ, а, с. Споруда для зберігання гною (у 2 знач.). Гноєсховище —це неглибока траншея (котлован), замощена цеглою або каменем по щільній глиняній підготовці, з двома спусками і проїздом шириною 2,5 м посередині (Довідник сіль. будівельника, 1956, 355); По підвісній рейці пролетіла вагонетка, по кругу завернула до гноєсховища, перекинулася, і гній висипався в яму (Чорн., Потік.., 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 97.