Годовик, ка, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичок. Стор. I. 95.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 298.
Що oзначає слово - "годовик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.