Головник, ка, м.
1) = Головань 2. Гадяч. у.
2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 303.
Що oзначає слово - "головник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.