ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови (у 3, 4 знач.). В кімнаті скромній і спокійній Сіяє сяєво сторіч: На конференції партійній Тут сам головував Ілліч (Рильський, 1,1956, 313); Радченко і Таран уже багато років головували в сусідніх колгоспах і з роками в них склалася своєрідна дружба-змагання (Жур., До них іде.., 1952, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 113.