ГОЛУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до голуби́й. —Ну, й спідниця ж!.. Голубенька, ще й з квіточками з червоненькими… (Тесл., Вибр., 1950, 30); Голубенька бабка погойдувалась на соломинці, розправляла прозорі крильцята (Ю. Янов., І, 1958, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 118.