I. Голя́, (лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя, ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 307.
Що oзначає слово - "голя"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.