ГО́НОЧНИЙ, а, е. Признач. для гонок; перегоновий. Гоночний човен водної станції клубу «Юних піонерів» легко відплив від пристані (Собко, Скеля.., 1961, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.