ГОРБИ́НКА, и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (Стар., Облога.., 1961, 24); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (Донч., III, 1956, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 126.