ГОРИ́ЦВІТ, у, ч. Те саме, що адо́ніс. Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Вас., 1,1959,124); А вже на схилі горицвіт, сон-трава проросла (Горд., II, 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 130.