ГОРНЯ́, я́ти, с. Маленький горщик. На припічку, на жару горшки й горнята (Н.-Лев., І, 1956, 90); Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав (Стельмах, І, 1962, 455).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 134.