ГОРОДЯ́НКА, и, ж., рідко. Жін. до городя́нин. [Наталка:] Єсть багацько городянок, вибирай любую; Ти пан возний — тобі треба не мене, сільськую (Котл., II, 1953, 8); Це була велика несподіванка — городянка пливе, як найкращий плавецьі (Донч.,УІ,1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 137.