ГОРЩЕ́ЧКОВИЙ, а, е. Стос. до горщечка; // Який насипають у горщечки. До складу горщечкової суміші внесли невелику кількість мікродобрив (Колг. Укр., З, 1959, 39); // Вирощений у горщечках. При вирощуванні овочевих культур з горщечкової розсади одержання врожаю прискорюється на 10-15 днів (а іноді і більше) (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 139.