ГОСПОДА́РИТИ, рю, риш, недок., діал. Господарювати. Рифка господарила дома, варила, прала, рубала дрова, шила і мила (Фр., V, 1951, 285); Прийшов час і Фушер помер. Його наслідники жили ще якийсь час у сім домі і господарили так, що дім мусили продати (Мак., Вибр., 1954,151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 140.