ГОСТИ́ТИСЯ, гощу́ся, гости́шся, недок., розм.
1. Те саме, що вгоща́тися. Коваль горівки, хліба вніс, їдять, гостяться… (Фр., XIII, 1954, 69); — Сідайте трохи. Чужі люди гостяться, а вас жодної.. не видно за столом (Вільде, Сестри.., 1958, 193).
2. Те саме, що гостюва́ти. Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку. Він знав панський звичай, що не велів одбувати довгих візитів (Н.-Лев., І, 1956, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 143.