ГОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., рідко. Те саме, що частокі́л. Саме місто Буша, — цебто торговий майдан, — з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961. 4); На валах — здавалося, що то мушкетні постріли — тріскався [від морозу] закутий в кригу гострокіл (Кач., II, 1958, 483).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 145.