ГОСТЬОВИ́Й, а́, е́. Признач. для гостей. Нас провели на сцену, і ми зайняли свої гостьові місця в президії (Тич., III, 1957, 426); На гостьових трибунах — знатні хлібороби й тваринники республіки (Літ. Укр., 4.V 1962, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.